KavkazCenter :: Росія

Профессор-русист з Лейпцігського університету Еберхард Флейшман опублікував книгу «Феномен Путіна: мовний фон», що є дослідженням еволюції Путіна як оратора.

Аналізуючи стилістику публічних висловів Путіна про різні аспекти зовнішньої і внутрішньої політики Росії за 8 років його президентства, Флейшман виявляє тенденцію до поступової «радянізації» його мови: чим ближче до кінця перебування Путіна на вищій державній посаді, тим менше в його мові критики радянського ладу і тим більш совковою стає його риторика.

Зокрема, як відзначає Флейшман, Путін дедалі більше вихваляв армію і героїзм співгромадян, частіше звертався до досвіду ВОВ і цитував радянські кінофільми.

Іншою загальною тенденцією розвитку мови Путіна дослідник називає збільшення в його мові частки «розпливчатих політичних понять» (наприклад, «наші зарубіжні співвітчизники»).

Флейшман уподібнює образ Путіна до образу ідеальної людини радянського, homo sovieticus, і спритного парткерівника.

Вводячи в свою мову вирази з жаргону фахівців в тій або іншій галузі (наприклад, «кубів» замість «кубометрів»), Путін прагне справити враження «великого вченого, що знає толк в мовознавстві», людини, компетентної у всіх питаннях, з яких йому доводиться просторікувати.

Основною властивістю мовної зовнішності Путіна Флейшман називає суперечність, що для лікарів є ознакою психічної неадекватності

Так, своєю риторикою Путини справляє враження, з одного боку, стриманого і схильного до скритності політика, а з іншого - запальної, образливої, скандальної й істеричної людини - біснуватого фюрера.

Відділ моніторингу

КЦ

[1] фото к материалу