KavkazCenter :: Світ
Американський тижневик «Ньюзвік» опублікував статтю, в якій
наголошується, що Медведєв, - лялька в руках кривавої хунти чекістських
злодіїв на чолі з Путіним. «Ньюзвік», зокрема, вказує:
«За два роки перебування Медведєва на посаді ми чули багато розмов про
радикальні перетворення, але самі реформи мали лише поверхневий
характер. Причина в тому, що в реальності в путінсько-медведєвському
дуеті першу скрипку як і раніше грає Путін. Він - головний в «тандемі», і навіть звертається до моложавого Медведєва на «ти», як
старший до молодшого; Медведєв же ж називає Путіна шанобливо, на «ви».
Медведєв залишається лояльним членом путінської команди, і грає чітко
відведену йому роль. Реальна влада залишиться в руках Путіна і
співробітників ФСБ. Медведєвські реформи зміцнюють створену Путіним
систему.
Захід припускається традиційної помилки, шукаючи ознаки конфлікту між
лібералами і консерваторами. На жілі ж «ліберали» на чолі з Медведєвим не протистоять ФСБ, а служать йому.
Медведєв відчуває до Путіна майже синову відданість. Недоторканні
масштабні ділові інтереси ФСБ - основи путінськой влади -
право займатися особистим бізнесом. У основі всього цього лежить
головне табу - на існування будь-яких самостійних інститутів,
наприклад, незалежної прокуратури, преси або політичних партій, здатних
кинути виклик цим приватним імперіям або розслідувати їхню діяльність.
Випадків шантажу з боку міліціонерів при Медведєві стало більше. Роль
Медведєва в тому, щоб вимовити «потрібні слова»,
продемонструвавши реакцію на обурення громадськості корупцією в лавах
міліції і чиновництва, не міняючи механізму самої системи.
При всій своїй риториці Медведєв не намагається «зламати хребет машині» чиновницько-поліцейського всевладдя, створеній Путіним.
Залишилися ті ж люди, які при Путіні «закрутили гайки», демонтували демократію і обмежили свободу слова.
Медведєв не тільки не кидає виклик Путіну, але і є елементом ретельно
розробленого плану, підготовленого путінською командою ще у 2005 році.
Як висловився Володимир Плігин, заступник голови створеної Кремлем партії «Єдина
Росія», «Медведєв проводить демократизацію нашої політичної системи, не
допускаючи при цьому послаблення держави».
Проте виникає питання: якщо Путін і його команда як і раніше твердо контролюють владу, навіщо взагалі потрібний Медведєв?
Відповідь в тому, що колишня «домовленість» Кремля з російським
народом - ви даєте нам карт-бланш в політиці, а ми забезпечимо вам
багате життя - останнім часом опинилася під загрозою через рецесію і
падіння нафтових цін. Купівельна спроможність рубля в порівнянні з 2008
роком знизилася майже на третину; уряд планує відмовитися від
субсидування комунальних послуг.
Путін сподівається, що створення видимості того, що влада чутливо реагує на сподівання людей, допоможе заспокоїти росіян.
У зовнішній політиці Москва як і раніше заявляє про своє право, як
висловився минулого року Медведєв, на сферу «привілейованих інтересів» у
ближньому зарубіжжі, і все так само насторожено відноситься до
американського впливу в колишніх радянських республіках.
Високопоставлені чиновники потребують Медведєва: щоб зберегти гроші,
які вони накрали за десять років перебування при владі. Відтоді, як
Путін став президентом у 2000 році, чиновники, за оцінками, щорічно
привласнюють від 200 до 300 мільярдів доларів, розповідає Панфілова з
російського відділення Transparency International.
Щоб зберегти ці нажиті злодійським шляхом статки, російським злодіям
потрібні гарантії, що влади інших країн не стануть лізти в їхні справи.
«Всі гроші кремлівських мешканців розміщені за кордоном, і силовики
розуміють: щоб забезпечити собі і своїм капіталам відносну безпеку, їм
слід дружити з Америкою», - вважає Панфілова. Якнайкращий спосіб
уникнути недоброзичливої уваги - імітація процесу реформ.
У Медведєва і Путина ні по жодному з найважливіших питань немає
анінайменших розбіжностей: за всяку ціну не допустити, щоб хтось міг
кинути виклик Системі. Результатом цього стає безперервна піар-кампанія
і публічно озвучувані реформаторські ініціативи Медведєва. Путін і
Медведєв досконало засвоїли мистецтво діяти в тандемі, де Медведєв
позиціонується як талановитий молодий «генератор ідей», а Путін - як
перевірений ветеран-практик, що уміє «примусити всі коліщата крутитися».
Путінські стратеги врахували фатальну помилку Горбачова,
який дозволив «вискочкам»-демократам дискредитувати правлячу еліту в
пресі, а потім і змістити її через механізм виборів. Щоб уникнути такої
ж долі, Кремль тримає ЗМІ під твердим контролем і робить все, щоб
реальна політична влада як і раніше залишалася під його егідою.
Путінська авторитарна система - ретельно зрежисований політичний танок, що має з реальною демократією не більше спільного, ніж
«Лебедине озеро» з реальним пташиним заповідником. І найважливіше, про
що слід пам'ятати: всі російські керівники танцюють під одну дудку».
Відділ моніторингу
КЦ